Бернардинський монастир — оборонний комплекс на пл. Соборній, серце якого костел св. Андрія, зведений у 1600-1630 роках на місці давніших дерев'яних споруд. Над будівлею працювали Павло Римлянин (нижній ярус фасаду в ренесансному дусі), Амброзій Прихильний (1613-1617, характерний фігурний щит) та Андреас Бемер, який завершив верхню частину до 1630 року. Стиль — італійсько-нідерландський маньєризм; тринавова базиліка завдовжки близько 57,5 м і заввишки 22 м, мурована з тесаного каменю. Усередині збереглися 17 дерев'яних вівтарів 1730-1740-х років, фрески Бенедикта Мазуркевича (1738-1740) та орган XVIII ст. на 1700 труб і 32 регістри. У дворі — колодязь 1620 року і колона св. Яна з Дуклі (відновлена 1736 р.). Від 1991 року храм належить УГКЦ, ним опікуються отці-василіяни; у монастирських корпусах працює Центральний державний історичний архів України у Львові.
Ні, церква св. Андрія — діючий греко-католицький храм, вхід вільний. Окремого квитка немає.
Офіційно опублікованого графіка відвідування немає — храм відкритий у години богослужінь, які відправляють отці-василіяни. Актуальний розклад варто уточнювати на місці, на дошці оголошень при вході.
17 дерев'яних барокових вівтарів 1730-1740-х років, фрески Бенедикта Мазуркевича, орган XVIII ст.; у дворі — колодязь 1620 року і колона св. Яна з Дуклі.
Нинішній мурований костел св. Андрія зводили у 1600-1630 роках; перші дерев'яні монастирські будівлі бернардинів з'явилися тут ще у 1460-х роках.
У монастирських будівлях розміщується Центральний державний історичний архів України у Львові — це не музей, вільного туристичного доступу туди немає.
Поки немає відгуків
Цінова категорія
Вхід вільний
Створіть запит і знайдіть людей з такими ж планами
